Досягнення
вторник, 27 декабря 2016 г.
Участь у Регіональному конкурсі « Молодь проти корупції»
Макаренко Тетяна
Станіславівна,
учениця 9 класу
комунального закладу «Середня загальноосвітня школа №
2
м. Покров Дніпропетровської
області»
Вірш
«Корупція»
Корупція
Заволодів цим світом монстр страшенний-
Немає в нього совісті й жалю.
Банкноти їсть, неначе навіжений,
І владу полюбляє він свою.
Екзамени здає не той, хто знає,
А той, хто вчасно сунув хабара,
А от, хто владу й чин великий має,
Стає найпершим біля вівтаря.
Ті, хто народу обіцяв служити,
Здеруть останні з нього копійки.
А як ти правду будеш боронити,
Пришиють обманом всі тобі грішки.
Немає в цім світі шансу десь пробитись,
Коли відсутня правильна рідня,
Щоб десь просунуть, грішми поділитись,
То брат, то сват, то кум… А де там я ?
Не може більше цей народ терпіти,
Як хто злочинець - хай відповіда!
Корупцію потрібно нам убити,
Щоб справедливість в світі ожила!
Участь у Регіональному конкурсі « Молодь проти корупції»
Бєнів Андрій Андрійович,
учень 11 класу
комунального закладу «Середня загальноосвітня школа №
2
м. Покров Дніпропетровської
області »
Вірш
«Демон
– маріонетник людських діянь або
що
означає залишитися в кігтях корупційної
системи»
Демон – маріонетник людських діянь або
що означає залишитися в кігтях корупційної системи
Набридла мені ця сіра буденність:
Набридливі люди, набридливі дні,
І якби ж то яскраві картини,
Так хмурі, безбарвні думки.
Йдучи поміж люди, я бачу лиш
відчай,
Страждання та чую брехню.
Чесність і правда трапляються
рідко,
Чорні справи затягують гру.
Відчуваю всім серцем, що йде вже
пітьма,
Обмотує вона нам серця,
Огортає,
немов павутиною,
враз.
Гуманність і чесність впадають у транс.
Зникає суспільство, а з ним і
мораль,
Кожен працює для себе,
Люди не здатні діять,
керувать,
Бо натиск,
вважають, даремний.
Люди, згадайте, прошу вас, той
час,
Коли це все починалось.
Навіщо впустили ми демона в нас?
Давши початок безладдю?
Ви скажете знову, життя стало
кращим,
Ми збільшили власні фінанси,
Але за рахунок чиєї біди
Збагатіли, хоч самі ми бранці.
Зніміть маску Фауста з ваших облич,
Відрікніться від темних спокус,
Адже темінь ота, що веде нас на
гріх,
Майбутнє не змінить
на плюс.
У кожного з нас є думка про доля країни,
Майбутнє залежить тільки від нас.
Заглянь у свою душу, чи зможеш
сказати,
Що горе воно без «дешевих
прикрас»?
А зараз, неначе горе,
подумай,
За правду ти підеш, чи кривдою
станеш,
Вибір залежить тільки від тебе,
А від нього вчинки постануть.
Будеш ти світлим ангелом дня
Або чорним демоном ночі,
Будеш відстоювати
правосуддя і честь,
Чи іскри будеш сипати
в очі.
Переступи через свої бажання,
Зроби так, як воліє душа,
А Господь зглянеться на тебе,
І опуститься правосуддя рука,
Людська доброта – це прояв
поваги,
Тож нехтувати нею не слід.
Треба терези урівняти,щоб недолю
Людство забуло, хто такі шахраї.
На цьому моменті кінчається вірш,
А розум наданий мною,
Не можна ввести схожим на бруд,
Бо подібний за звуком до грому.
Показ сучасності, якою вона є,
Це прояв вищої
сили поета.
Зумій зрозуміть мене Боже і все,
Це і є моя найбільша потреба.
Участь у Регіональному конкурсі « Молодь проти корупції »
Компанієць Ірина
Євгенівна,
учениця 9 класу
комунального закладу «Середня загальноосвітня школа №
2
м. Покров Дніпропетровської
області »
«
Корупції в Україні – Ні!»
Як розпочати роботу над
питанням, яке вже викликає в тебе образу? Сьогодні в школі запропонували висловити своє ставлення до корупції в моїй
країні. Більшої ганьби чи можна було б
придумати взагалі? В Україні корупція!...А що взагалі її, мою країну, чекає в
майбутньому? А чи це страшне явище сьогодні зародилося, чи , можливо, вже
існувало й раніше?
За
інформацією Вікіпедії визначаю, що корупція (від corrumpere — псувати) — протиправна діяльність, яка полягає у
використанні службовими особами їхніх прав і посадових можливостей для особистого
збагачення; підкупність і продажність.
Останнє слово просто ріже серце. Продажні люди - продажна країна. А де ті цінності, яким навчають у школі, -
берегти і примножувати багатство держави. Куди діваються потім, коли вже
свідомий громадянин іде в самостійне життя? Чи переступивши поріг зі школи
загальнолюдські цінності змінюються? І всі потрапляють в інший світ?
Хочеться кричати: «Боже,
порятуй Україну!» Ми – нащадки
козацького роду. Історія засвідчує факти про те, як боронили наші пращури
народне надбання, з якою повагою ставилися до людей праці та любов’ю до рідної землі. А сьогодні
кричать: «Потрібні закони про дозвіл на продаж землі!» Та ще й кому? Іноземцям. Щодня із ЗМІ лунають
повідомлення про корупційну діяльність багатьох службовців… І я живу саме в цій
країні, яку мої батьки та вчителі навчили любити…
Пригадую слова своєї
бабусі: «Риба псується з голови». Голова в нашій країні Президент та Верховна
Рада. А які цінності вони обирають для
розвитку своєї країни? Як вони
демонструють людям на власному прикладі, що є ціннісним? Останній
постріл в свою громаду – це декларації про прибутки можновладців нашої країни.
Ось і є відповідь на запитання. Гроші, гроші і ще раз гроші. Ось та «цінність»,
яка визначає статус «людяності» та
«патріотизму».
Життя – це театр, в якому
я найчастіше переглядаю Булгаківські сторінки з твору «Майстер і Маргарита».
Людьми керують гроші. І чим більше їх,
тим більше лиха вони завдають. А,
можливо, вони і є тим індикатором совісті, про який я сьогодні говорю? Якщо ти за папірці готовий продатися, то
совість твоя спить. Але класичний вислів - «за все треба
сплачувати» - дійсно, є актуальним, бо рано чи пізно треба буде тримати
відповідь за свої діяння, а, можливо, і дітям, і онукам відпрацьовувати за
батьків.
Але навіть у такій
складній ситуації я вірю - є вихід!
Приклад європейських держав, де процвітають країни. Навіть на африканському
континенті є багаті держави, де люди
живуть заможно, але не втратили загальнолюдські цінності: культуру спілкування,
взаємоповагу, вдячність правлячим силам за статки та за можливість
навчатися, працювати, де державні діячі дбають про кожного громадянина, а не тільки
про власні накопичування, де програми налаштовані на розквіт країни, а не розповсюдження корупції.
А створення антикорупційних
структур не принесе користі державі, бо це лише нові робочі місця, але не
основа для розвитку країни, чи виходу із
складної ситуації.
Тому я говорю: «Ні -
корупції!». Але, як Великий Кобзар, говорив: «Молюсь. І вірю!» Так і я
молюсь і вірю, що настане час - «запануємо ми браття, у своїй сторонці».
Підсумки участі навчального закладу у Всеукраїнському конкурсі «Діти і медіа-2016»
Оголошено
результати Всеукраїнського конкурсу дитячої медіа творчості «Діти і медіа-2016» для дітей,
які вивчають медіаосвітні курси («Медіакультура», «Основи
медіаграмотності» та ін.) в експериментальних закладах всеукраїнського та
обласного експерименту з упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.
Організатор конкурсу - Інститут соціальної та політичної психології
Національної академії педагогічних наук України.
Наша школа
є учасником дослідно-експерементальної роботи обласного рівня за темою
«Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти в
навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів» з вересня 2011
року.
Серед
переможців Всеукраїнського конкурсу «Діти і медіа-2016»
у номінацій
«Фотокартинка» на тему «Людина з камерою»» – учні КЗ
«СЗШ№2»:
-
Токмань Єлизавета, учениця 9 класу – ІІІ місце за
роботу «Селфі з другом»
-
Пацеріна Анна, учениця 11 класу – ІІІ місце за роботу
«Поки ніхто не бачить».
Призери конкурсу отримали дипломи
Інституту соціальної та політичної психології Національної академії
педагогічних наук України.
Учителю медіакультури Скрябіній
Н.Ю. було винесено подяку Інституту соціальної та політичної психології
Національної академії педагогічних наук України за вагомий внесок у розвиток
медіакультури в Україні, підготовку учнів до участі у Всеукраїнському конкурсі
«ДІТИ І МЕДІА-2016» та нагороджено грамотою за підготовку переможців
Всеукраїнського конкурсу.
Найкращі
роботи будуть опубліковані у виданнях Інституту.
пятница, 25 марта 2016 г.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)